Тим, кому не все одно

      Викласти свої думки на папері змусив мене кліп 95-го кварталу, який я якось виставив на свою сторінку у фейсбуку. "Штірліц у лігві бандерівської хунти"

     Якщо його подивитися без глибокого вникання, то начебто і веселий. Але чомусь він не здобув широкої прихильності української Інтернет громадськості. Чому?

       До нього я також додав підпис: які думки, щодо цього кліпа?

       Із моїх майже тисячі друзів на нього зреагувала лише одна людина.

       А власне, з кого ми там деремо лаха? Над ким в кліпі сміємося?

       Однозначно над росіянами, їхніми героями і в т.ч. і Путіним. А ще?

        А ось цей момент вартує більш детального розгляду.

Російська агресія і консолідація мешканців України

  Агресія Росії призвела до консолідації переважної більшості антипутінських і антиімперських сил в Україні для рішучої відсічі агресорові. Путіну ми однозначно можемо подякувати за такий підйом патріотизму, а особливо за прискорення самоідентифікації населення України, яке діями підкреслило свою окремішність від Росії.

    Подібні ситуації спостерігалися під час антиколоніальних воєн. Візьмемо для прикладу Південну і Центральну Америку. Там зараз існує коло двох десятків країн, які у свій час відділилися від Іспанії. А чи ці держави є державами корінного американського населення цих територій? Зовсім ні. Це іспаномовні країни і тільки у деяких з них у останні роки починають нарешті піднімати голос і заявляти про свої права корінні жителі-індіанці.

     Тепер повернемося до ситуації в Україні. На захист від агресії Росії піднялися і українці, і кримські татари, і євреї, і білоруси, і грузини, і чеченці, і представники інших націй, що мешкають на території України, воїни-добровольці з інших країн і навіть росіяни з Росії. Що стосується самих українців, то проти російської агресії так само запекло воювали як україно-мовні, так і російсько-мовні. І тут ми наближаємося до важливого усвідомлення: патріотизм не підрозуміває, що на захист України вийшла тільки титульна нація України/носії українства - україномовні українці. Точно такими самими захисниками України були і російсько-мовні мешканці країни.

Патріотизм - націоналізм

     Давайте розглянемо два важливих соціальних поняття – патріотизм і націоналізм.
     Націоналізм - поняття культурне, коли людина підтримує і оберігає свою мову, традиції, історію і героїв, та і інші інтереси своєї нації не важливо в якому місці світу вона проживає. Українець може бути націоналістом, зрозуміло, в Україні, але так само і у США, чи у Канаді, чи у Бразилії, чи у будь-якій іншій країні. Погляньте скільки своїх “малих Україн” осередків українства українцями збудувано кругом по світу!
     У той же час патріотизм (від слова патріа - батьківщина) - це явище територіальне, коли мешканці якоїсь території, відчуваючи свою єдність, відстоюють своє право проживати на своїй землі, захищають інтереси саме своєї території і інтереси населення, що проживає на ній. Це ми, власне, і спостерігаємо в останній час на теренах України у збройному конфлікті з Російською Федерацією, якій видавалося, що як тільки її чобіт ступить на землю російськомовної частини України, російськомовні мешканці зіллються в братніх обіймах з росіянами! Та не так сталося, як гадалося.
      Інакше кажучи, російськомовні українці - це не росіяни. А хто ж вони такі.
      Вважаючи на значну кількість повідомлень, коментарів і постів у фейсбуку та і у ЗМІ, в яких люди висловлюються на кшталт: “и мы - русскоязычные стояли на майдане”, “мы тоже заслужили право разговаривать на своем языке”, “нас может быть даже больше вышло на защиту Украины против российской агрессии, чем украиноязычных” можна спробувати сформулювати думку: ми є свідками творення окремішньої російськомовної нації, яка у даний момент перебуває у пошуках своєї ідентичності. Назвемо цю новотворену націю українянами чи, краще, українітами. Україніти однозначно не є росіянами, але вони і не є українцями.

Дві нації на теренах України

    Отже давайте порівняємо націєтворчі риси українців і новотворених українітів. По перше вони мають деякі спільні риси відмінні від росіян:

• усвідомлюють себе громадянами України;
• відчувають свою відмінність від росіян;
• шанують українську національну символіку;
• цінують особисту свободу;
• цінують демократичні цінності;
• ненавидять Путіна;
• вважають себе нащадками Київської Русі, козаччини.

     У той же час між ними існує ряд суттєвих відмінностей. Різницю між ними подамо у вигляді таблиці.

Українці	Україніти
Мова
·         розмовляють або намагаються розмовляти українською; ·         посилають дітей до української школи (принципова позиція); ·         вважають, що українська мова має бути єдиною державною мовою спілкування в Україні; ·         підтримують розвиток української мови і її вживання; ·         виступають проти мовної шизофренії (двомовності) на радіо, телебаченні, та у інших засобах масової інформації	·         розмовляють російською або білінгви; ·         вважають, що немає різниці українською чи російською спілкуються люди в Україні; ·         часто підтримують ідею російської як другої офіційної мови; ·         не бачать нічого поганого в двомовності у ЗМІ
Релігія
·         відвідують або підтримують українські церкви (УГКЦ, УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ); ·         якщо відвідують УПЦ (Російського Патріархату), то очікують на відділення від РПЦ і підтримують створення незалежної Української Церкви; ·         часто підтримують ідею створення єдиної Української Помістної Церкви	·         відвідують або підтримують Українську Православну Церкву (фактичну Росіійську Православну Церкву), часто аргументуючи це її канонічністю
Історія
·         знають і шанують справжню (невикривлену російсько-імперською пропагандою) українську історію, національних героїв і національні реліквії; ·         якщо з тих чи інших причин не мають належної інформації про справжню історію України, то намагаються активно долати прогалину в цій сфері.	·         не знають справжньої історії України, її героїв, національних реліквій; ·         краще знають російську і радянську історію і часто вважають себе її продовжувачами; ·         вважають за доцільне писати історію нової Української держави відштовхуючись від 1991 року (чи навіть 2013 року); ·         вважають непринциповим пам’ять про минуле, особливо ОУН/УПА, Голодомор, УНР
Походження
·         у більшості не мають в роду російських предків	·         часто зі змішаних шлюбів чи нащадки росіян; ·         можуть бути і чистими українцями
Взаємне ставлення
·         толерантно і навіть співчутливо ставляться до українітів, вважаючи їх продуктами імперської і більшовицької пропаганди, яких можна ще виправити (переробити)	·         зневажливо, часто зверхньо ставляться до українців, вважаючи їх відсталими провінціалами, які розмовляють архаїчною (сільською) мовою; ·         можуть насміхатися над українською мовою і культурою
Ставлення до росіян
·         недолюблюють росіян, вважають українців і росіян різними народами	·         толерантно ставляться до росіян, вважають українців і росіян братніми народами

   

        24 роки відсутності української державницької ідеології призвели до збільшення чисельносіт українітів, причому тепер їх кількість продовжує зростати за рахунок українців, які втрачають свою українську національну ідентичність.

Так над ким сміємось?

    Вертаючисть до вищезгаданого кліпа. Крім над росіянами та над євреями там ми ще сміємося... ...над українцями. Так, над тими, що розмовляють українською мовою, які дотиримуються українських традицій. Прямо регочемо! Цей кліп висміює і їх!

           А чи сміємося ми над українітами в цьому кліпі? Ні, не сміємося.

     А чи взагалі в сучасному українському мистецтві ми хоч коли-небудь висміюємо українітів? Мені здається, що ніде і ніколи. У будь-якому випадку я прикладів таких не знаю.

     Зі шкільної парти ми пам’ятаємо п’єсу Старицького “За двома зайцями”. Це там ми сміялися над тими першими паростками українітів, які зараз становлять чи не половину населення України.

Якого майбутнього б хотіли ці дві нації?

         Дві вищеозначені нації по різному бачать майбутнє України.

Українці	Україніти
Мова
·         українська мова буде єдиною державною мовою спілкування в Україні	·         державною мовою спілкування в Україні буде російська мова (досягається через мовну шизофренію у ЗМІ і через тимчасову двомовність)
Релігія
·         в Україні будуть домінувати українські церкви (УГКЦ, УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ), і УПЦ (Московського Патріархату) стане незалежною від Москви українською церквою або ·         буде створена єдина Українська Помісна Церква, як об’єднання всіх українських церков, включаючи УПЦ (МП))	·         в Україні буде домінувати канонічна Українська Православна Церква (фактична Російська Православна Церква); ·         неканонічні церквих зникнуть.
Історія
·         буде визнаватися справжня (неспотвонена) українська історія, національні герої і національні реліквії	·         буде написано нову історію Української держави без викликаючих несприйняття епізодів, як наприклад, ОУН/УПА, бендерівці, тощо
Подальша доля українців/українітів
·         україніти з часом стануть українцями	·         українці з часом стануть українітами
Ставлення до росіян
·         українці і росіяни окремі нації; стосунки в майбутньому взаємно раціональні	·         україніти і росіяни - братні народи; стосунки в майбутньому теплі

Яку Україну ми будемо мати в результаті?

           Зважаючи на висновки науковців, які говорять, що при існуванні на одній території двох мов, виживає одна, можемо прогнозувати, що це буде російська мова, так як у неї є суттєва підтримка материнської держави – Росії, а також індиферентна мовно-культурна політика керівництва сучасної України та проросійська/проукраїнітська позиція неукраїнців олігархів-власників засобів масової інформації, особливо телебачення.
          Аналізуючи теле- і радіо ефіри на даний час відмічаються тенденції зменшення проценту україномовного продукту, що в кінцевому результаті веде до зменшення кількості мовників українською мовою. Те ж саме можна сказати про двомовний контент передач, що також веде до прихованої, але дуже ефективної русифікації і збільшення кількості людей, які послуговуються у своєму житті суржиком. Люди які розмовляють на суржику, усвідомлюють недосконалість своєї української мови і тому переходять на російський суржик, який вони помилково вважають російською мовою, яку вони насправді добре не відчувають, але думають, що вона правильніша, ніж їхній український суржик. Додатковим заохочуючим фактором є й те, що незнання українітами справжньої (не перекрученої) української історії під масованим тиском російської пропаганди підводить їх до переконання, що російська мова походить ще з часів Русі (Київської) і їм не має потреби вивчати українську мову, яка взагалі взялась Бог знає звідки. Якщо домінування українітів буде тривати і далі, то це у свою чергу призведе до їх домінування і в церковному житті і в подальшому закріпленні викривленого бачення історичного минулого України.

До питання соборності

      На початку минулого століття українська соборна держава розумілася як держава, яка об’єднувала б усі без виключення українські етнічні землі.
      Але в чому основний зміст соборності, для чого вона була потрібна?
      Для захисту і забезпечення мовно-культурних прав населення яке розмовляє українською мовою і є носіями української культури. На даний час за межами України таких територій вже практично не збереглося. То ж немає рації включати теперішню Кубань, Таганрожчину, Стародубщину чи інші колишні українські етнічні території до складу України, тому що там зараз проживають люди, які не володіють українською мовою і зараз вже точно не є носіями української культури.

Як діяти українцям?

·       У мовній сфері

1.   Негайного добиватися припинення мовної шизофренії на телебаченні, радіо і в інших засобах масової інформації. Українці мають право слухати і дивитися передачі українською мовою, але не міксом двох мов. Ніде у світі така форма, як в Україні не практикується.

2.   Непохитно відстоювати чітку і ясну позицію: українська мова - єдина державна мова, єдина мова ділового, офіційного і міжнаціонального спілкування в Україні.

3.   Дублювати українською мовою в обов’язковому порядку художні і навчальні фільми.

4.   Припинити всілякі дискусії про реформу української мови: така реформа одномоментно перетворить всіх україномовних українців у розряд неписемних, і неправильно розмовляючих, що ослабить і без того слабкі позиції української мови, як в Україні, так і в діаспорі.

5.   Розробляти і впроваджувати новітні методики викладання і навчання української мови, для тих хто її частково знає, та особливо навчання української мови, як другої мови, для людей, які її зовсім не знають.

6.   Розробити і запровадити українську латиницю, яка базується на існуючій стандартній розкладці клавіатури без надстрокових і підстрокових знаків (для використання стандартної клавіатури), і використовувати її на рівні з кирилицею, з можливим в майбутньому переходом на латиницю.

·       У релігійній сфері

1.   Перейти на святкування релігійних свят за григоріанським календарем. Ідемо в Європу- святкуємо з Європою і світом!

2.   Витісняти з України УПЦ (МП) або добиватися її перетворення в незалежну українську церкву з українською мовою релігійного культу.

3.   Підтримувати українські церкви і підштовхувати їх до об’єднання.

4.   Боротися за об’єднання українських церков і створення єдиної Української Помісної Церкви.

·       У історичній науці

1.   Глибше розвивати українську історичну науку, як основу української ідеології.

2.   Написати проукраїнську історію, розробити відповідні навчально-освітні історичні матеріали для українців різного віку.

3.   Широко висвітлювати і популяризувати історичні знання на телебаченні, радіо, в засобах масової інформації, а також в навчальних курсах освітніх закладів всіх рівнів, з обов’язковим вивченням відповідних історичних предметів.

4.   Викривати і спростовувати брехливі російські імперські міфи.

·         У сфері національної ідентичності

1.   Не перший раз українцям доводиться змінювати свою назву. Тому зважаючи на те, що Україна фактично зараз управляється українітами доцільно проаналізувати можливість повернення до старої самоназви народу – русини і цим задекларувати своє історичну тяглість від Русі (Київської держави).

2.   Прапором русинів (українців) доцільно вибрати жовто-блакитний прапор (жовта смуга зверху і блакитна знизу) або золотий тризуб на синьому (голубому) фоні. Синьо-жовтий (перевернутий прапор) був затверджений 100 років тому гетьманом Павлом Скоропадським, який був значною мірою проросійським політиком і так само як і зараз символізує неукраїнську державу.

·         У сфері державного будівництва

1.   Сучасним соборникам необхідно змінити вектор своєї діяльності з нереалістичного збирання фактично вже неіснуючих українських земель на боротьбу за виключення зі складу України територій, на яких проживає переважна більшість неукраїнського населення. Зокрема, Крим, та окуповані території Донецької та Луганської областей ні мовно, ні культурно не є частиною української соборної території сьогодні; в даний час там знищується залишки українства, українська символіка та українські назви, закриваються українські школи.

2.   У випадку ж неможливості зупинки русифікації України, українцям слід піднімати питання про створення української мовно-культурної автономії на територіях, де все ще використовується українська мова. При значному погіршенні ситуації – як крайній і надзвичайний захід – домагатися створення української резервації. Нічого кращого для захисту вимираючих корінних націй людство поки що не придумало.

3.   Паралельно з вищевказаним, формувати віртуальну україномовну Інтернет-громаду, підтримувати існуючі та створювати нові україномовні Інтернет ресурси.

4.   Створити віртуальну Українську Національну Інтернет Державу до якої можуть добровільно долучитися всі небайдужі україномовні жителі планети. Спілкування в цій державі відбувається виключно українською мовою.

5.   Сформувати на виборній основі незалежну від існуючої держави Україна Українську Національну Інтернет Раду, яка буде координувати діяльність Української Національної Інтернет Держави.

Голос волаючого в пустелі?

А чи не буде ця моя замітка голосом волаючого в пустелі? 

Дивлячись на молодь можна відмітити, що молоді люди виросли патріотами незалежної України. В той же час можна констатувати, що щодо українства більшість з молодих людей вже не чутливі до катастрофічного стану материнсьої української мови і української культури.

Та все ж є і небайдужі українці.

«Та не однаково мені!»

Та не однаково нам!

Єднаймося!