100 років тому
частина українців повірила Московії і вирішила замиритися з нею.
Що було потім, всі
ми чудово пам’ятаємо. Декілька голодоморів. Вистріляне духовенство і
інтелігенція. Знищені провідники нації.
Але одну важливу
річ ми не дуже й згадуємо.
Ці міролюбівиє тоді
ще співвітчизники були спочатку кинуті на війну з Польщею, потім з Фінляндією, ну
а потім вже й з Німеччиною...
Міролюбівиє
соотєчествєннікі сьогодення наступають на ті самі граблі столітньої давності. Їм
війна на Донбасі надоїла і єдиним виходом виглядає замирення з Московією,
падіння під неї.
Не важко
повангувати, що через якийсь десяток років такого падіння діти теперішніх
миролюбців, або й вони самі, зі зброєю в руках в якості гарматного м’яса будуть
приєднувати Європу до наймирнішого у світі Євразійського Союзу, творячи нову
реальність від Магадану до Ліссабону...
Граблі - наш
улюблений народний сільськогосподарський реманент, який перекочував з поля в усі
сфери нашого життя...
Сміливо
наступаймо!
