суботу, 30 грудня 2017 р.

Латентні москвофіли і комуністи

Чи хочемо ми в Європу?
- Так Майдан же стояв за це!
- Та добре, добре! Пам’ятаю, казали таке.
А нумо глянемо на висновки із загальнонаціонального дослідження “Підсумки-2017: громадська думка” проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року (в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей).
Ось два з них:
«Абсолютна більшість українців має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 76%, ще 15,5% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня, і лише 1% святкуватиме 25 грудня.
У заочному «змаганні» – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз (27%), удвічі менше «проголосували» за Святого Миколая (14%) і ще менше – за Санта Клауса (2%). Водночас 22% відповіли, що не має значення, хто роздаватиме подарунки».
Дивний сплав православія і комунізму: з Московським церковним календарем і комуністичним Дєдам Марозам!!!
Неначе країна і декомунізацію пройшла, а Сталінський виплодок Дєд Мароз живучий, як ніколи. Мало того, ще й московською разгаваріваєт. А ось деімперіалізацію ми не пройшли. Тому і московська мова у нас процвітає, та і Московський Патріархат рулить зі своїм календарем. А богобоязливі і дотумкати не можуть, що все це рудименти московського імперіалізму. Традиція у них така.
Будемо надіятися, що це в українців не шизофренія, а такий собі звичайнісінький парадокс Лап’єра…
А ви кажете: Хочемо в Європу…
«По їхніх плодах ви пізнаєте їх» (Євангеліє від Матвія).
Латентні москвофіли і комуністи.
То куди ж ми насправді хочемо?

середу, 27 грудня 2017 р.

І ще раз повертаючись до української латинки

Кажуть, що історія рухається по спіралі. Ось і я знову повернувся до спроби розробити українську латинку, але на цей раз мене підштовхнув до цього приклад Казахстану, який таки почав рух у сторону запровадження свого казахського варіанту.
Казахстан також змусив мене переглянути свої погляди як затятого діакритичника і почати дрейф в сторону бездіактитичності.
Тому у мене виникла ідея спробувати для початку згенерувати вихідні положення для створення бездіакритичної латинки.
Перш за все я себе запитав: На базі якої латинописної мови це доцільно робити?
Щоб відповісти на це питання я спробував проаналізувати такі п’ять факторів: три основні і два додаткові:
1. З якою латинописною мовою українці найкраще знайомі.
2. Яка мова в країні, у яку найчастіше виїжджають українці.
3. Яка латинописна мова найпоширеніша в Інтернеті.
І додаткові фактори
4. Яка латинописна мова найпоширеніша в світі.
5. Яка в Україні існує офіційно прийнята транслітерація на латинку.

Основні фактори є такими:
1. Учні в школах України вивчають в основному англійську мову. Це видно хоча б по ЗНО. Там англійська в сотні разів переважає німецьку, французьку і іспанську. Тому з огляду на це - українцям легше перейти на латинку, яка базується на англійській мові. Саме тому багато проектів латинізації українцями не сприймається, оскільки вони не схожі на англійську мову.
2. Понад 10 млн українців в минулому році виїжджали до Польщі, в Угорщину – 2,89 млн, Молдову – 1,65 млн., в Туреччину – майже 1 млн.
3. 57% сайтів у світі англійською мовою.
Додаткові фактори:
4.
Латинописна мова
Кількість мовців
Кількість країн, де мова державна чи офіційна
Англійська
508
75
Іспанська
417
23
Португальська
240
9
Французька
200
29
Німецька
181
9
5. Українська система транслітерації на латинку фактично є системою транслітерації на англійську мову.

З усього вищезазначеного випливає, що розробляти українську латинку доцільно враховуючи:
1. Англійську мову – 4 фактори.
2. Польську мову – 1 фактор.
3. У випадку потреби підключати щось з німецької, французької, іспанської, угорської, румунської чи турецької мов.

Нижче подаю три варіанти латинки на базі англійської мови.
Єдиний діакритичний знак – акут:
1. Над приголосною буквою він означає її пом’якшення.
2. Над голосною буквою він означає її йотацію. (На початку слова йотована голосна записується літерою Y/J з відповідною голосною).
  

Варіант 1. (з мінімальним польським впливом і турецьким /и/)

Латинська
Українська
Латинська
Українська
Латинська
Українська
Aa
А
Nn
Н


Bb
Б
Oo
О
-------------
--------------
Cc
Ц (польське)
Pp
П
Ch
Ч
Dd
Д
Qq
Для іншомовних слів
Kh
X
E
Е
Rr
Р
Sh
Ш
Ff
Ф
Ss
С
Shch
Щ
Gg
Ґ (польське)
Tt
Т
Ya, á
Я
Hh
Г
Uu
У
Ye, é
Є
İi
І
И (турецьке)
Vv
В
Yi, í
Ї
Jj
Для іншомовних слів
Ww
Для іншомовних слів
Yu, ú
Ю
Kk
К
Xx
Для іншомовних слів
Zh
Ж
Ll
Л
Yy
Й


Mm
М
Zz
З


Використав турецьке И для відокремлення И і Й

Son
(T.H.Shevchenko)
U vśakoho svoá doľa
I sviy shľakh shırokıj:
Toy murué, toy ruynué,
Toy nesıtım okom
Za kray svita zazıraé
Chı nema kraínı,
Shchob zaharbať i z soboú
Vźať u domovınu,
Toy tuzamı obıraé
Svata v yoho khati,
A toy nıshkom u kutochku
Hostrıť nizh na brata.
A toy, tıkhıy ta tverezıy,
Bohoboázlıvıy,
Yak kishechka, pidkradetetśa,
Vızhde neshchaslıvıy
U tebe chas ta y zapustıť
Pazuri v pechinkı, —
I ne blahay: ne vımoľať
Ni ditı, ni zhinka.
A toy, shchedrıy ta rozkishnıy,
Vse khramı murué;
Ta otechestvo tak ľubıť,
Tak za nym bidkué,
Tak iz yoho, serdeshnoho,
Krov, yak vodu, tochıť!..
A bratiá movchıť sobi,
Vıtrishchıvshı ochi!

Варіант 2 (з виключно польським впливом)

Латинська
Українська
Латинська
Українська
Латинська
Українська
Aa
А
Nn
Н


Bb
Б
Oo
О
-------
--------
Cc
Ц
Pp
П
Ch
Ч
Dd
Д
Qq
Для іншомовних слів
Kh
X
E
Е
Rr
Р
Sh
Ш
Ff
Ф
Ss
С
Shch
Щ
Gg
Ґ
Tt
Т
Ja, á
Я
Hh
Г
Uu
У
Je, é
Є
İi
І
Vv
В
Ji, í
Ї
Jj
Й
Ww
Для іншомовних слів
Ju, ú
Ю
Kk
К
Xx
X
Zh
Ж
Ll
Л
Yy
И


Mm
М
Zz
З



До негативів цього варіанту я б відніс те, що українець дуже часто латинський y пробує читати як українське /у/.

Son
(T.H.Shevchenko)
U vśakoho svoá doľa
I svij shľax shyrokyj:
Toj murué, toj rujnué,
Toj nesytym okom
Za kraj svita zazyraé
Chy nema kraíny,
Shchob zaharbať i z soboú
Vźať u domovynu,
Toj tuzamy obyraé
Svata v joho khati,
A toj nyshkom u kutochku
Hostr nizh na brata.
A toj, tykhyj ta tverezyj,
Bohoboázlyvyj,
Jak kishechka, pidkradetetśa,
Vyzhde neshchaslyvyj
U tebe chas ta j zapust
Pazuri v pechinky, —
I ne blahaj: ne vymoľať
Ni dity, ni zhinka.
A toj, shchedryj ta rozkishnyj,
Vse khramy murué;
Ta otechestvo tak ľubyť,
Tak za nym bidkué,
Tak iz joho, serdeshnoho,
Krov, jak vodu, tochyť!..
A bratiá movch sobi,
Vytrishchyvshy ochi!

Варіант 3 (з мінімальним польським впливом, турецьким /и/, французьким /ж/ і українським Х)

Латинська
Українська
Латинська
Українська
Латинська
Українська
Aa
А
Nn
Н


Bb
Б
Oo
О
Ch
Ч
Cc
Ц (пол.)
Pp
П
Sh
Ш
Dd
Д
Qq
Для іншомовних слів
Shch
Щ
Ee
Е
Rr
Р
Ya, á
Я
Ff
Ф
Ss
С
Ye, é
Є
Gg
Ґ (пол.)
Tt
Т
Yi, í
Ї
Hh
Г
Uu
У (пол)
Yu, ú
Ю
İi
І
И (тур.)
Vv
В


Jj
Ж (франц.)
Ww
Для іншомовних слів


Kk
К
Xx
X (укр.)


Ll
Л
Yy
Й


Mm
М
Zz
З


  
Son
(T.H.Shevchenko)
U vśakoho svoá doľa
I sviy shľax shırokıj:
Toy murué, toy rujnué,
Toy nesıtım okom
Za kray svita zazıraé
Chı nema kraínı,
Shchob zaharbať i z soboú
Vźať u domovınu,
Toy tuzamı obyraé
Svata v yoho xati,
A toy nıshkom u kutochku
Hostrıť nij na brata.
A toy, tıхıy ta tverezıy,
Bohoboázlıvıy,
Yak kishechka, pidkradetetśa,
Vıyde neshchaslıvıy
U tebe chas ta y zapustıť
Pazuri v pechinkı, —
I ne blahay: ne vımoľať
Ni ditı, ni zhinka.
A toy, shchedrıy ta rozkishnıy,
Vse xramı murué;
Ta otechestvo tak ľubıť,
Tak za nym bidkué,
Tak iz yoho, serdeshnoho,
Krov, yak vodu, tochıť!..
A bratiá movchıť sobi,
Vıtrishchıvshı ochi!