Українцям, які
люблять свою українську мову, без сумніву хотілося б, щоб Україна була
українською. Багато поколінь їх предків боролися за її незалежність і
вважали, що як тільки Україна стане незалежною ніщо не буде на заваді для
побудови омріяної країни. Але вже пройшло четверть століття, а української
України як не було, так і немає. Більше того ситуація погіршується з кожним
роком.
Не раз доводилося
зустрічатися з українцями, як в Україні, так і у діаспорі, яким здається, що в
країні тривають саме позитивні процеси. Особливо присипляючи на них подіяли
прапор, герб, гімн, державний статус української мови. Навіть, якщо вони
вряди-годи виїзжають на якісь тематичні зустрічі, конференції їх коло
спілкування обмежується собі подібними і це їх укріпляє у думці, що таки дійсно добре. Для них українська Україна успішно розбудовується...
На підтвердження
свого переконання вони часто наводять мапу перепису населення 2001 року, на
якій в значній частині України українська мова є рідною.
Та вони не беруть
до уваги той фактор, що це все населення України і дуже значний внесок до цього зробили старші люди, які реально все ще розмовляють українською, та і зараз на вулиці 2016 рік.
Як контраргумент
для цих ура-українофілів можна навести іншу мапу – мапу установок української
чи російської мов у соціальній мережі Вконтакті.
Як відомо, мережею
вконтакті користуються в основному люди віком до 28 років. Не важко
передбачити, як буде виглядати мапа рідної мови через 30 років...
Іншим вагомим (але і заспокоюючим) аргументом українці вважають державність української мови. І тут їм також можна
достатньо легко заперечити: державність української мови в умовах сучасної України
майже ніяк не впливає та стрімку русифікацію населення країни. А з огляду на
те, що Україна задекларувала свій рух у напрямку Європи, з її європейськими і
демократичними цінностями в короткочасній перспективі це призведе до збережання
статусу-кво щодо поширення мов: ті хто розмовляють українською – будуть і далі
продовжувати розмовляти українською, ті хто розмовляють російською –
російською.
Але у
довготривалій перспективі, з віходом у вічність старших україномовних українців
та зважаючи на вимогу забезпечення прав російськомовного населення на теренах
України при масованій культурній інвазії російськомовного продукту з Росіської
Федерації, рано чи пізно російська мова через етап регіональності може бути
затвердженою другою офіційною мовою. А цього статусу їй буде цілком достатньо,
щоб повністю витіснити з ужитку українську мову незважаючи на хоч який би ми їй
статус не дали. Чи то державний, чи хоч божественний.
І подібні випадки
існують у світі, коли одна з державних мов на папері записана державною, а по
суті знаходиться на грані вимирання.
Яскравою
ілюстрацією країни з такою двомовністю є Білорусь. Фільм «Живе Беларусь!» http://tfilm.me/28763-zhyve-belarus.html
яскраво демонструє ставлення до громадян цієї країни, які розмовляють
білоруською.
Інший приклад -
Ірландія. Як користуються ірландці своєю ірландською державною мовою показано у статті «Ірландська мова: мертва чи ще дихає?» Рідко в якому місці ви зможете отримати
сервісні послуги розмовляючи ірландською. Подібно до Ірландії, останнім часом і
в Україні з’являється інформація в Інтернеті про складності в отриманні послуг
громадянами України, які розмовляють українською.
Одним з найпотужніших факторів русифікації в сучасній Україні є російсько-український мікс на телебаченні і радіо.
У жодній країні світу немає подібної практики. Проте українці настільки звикли
до цього, що вважають це цілком нормальним. Для збереження паритету мов була
запропонована і впроваджена система квот, яка в кінцевому результаті показала
свою повну неефективність: не дивлячись ні на що частка української мови в
ефірі постійно знижується. Зараз у Верховній Раді існує ряд законопроектів щодо
розв’язання цієї ситуації. Зокрема, пропонуються закони, згідно з якими, коли в
передачі чи у фільмі українська мова становить більше якогось процента, то
такий продукт буде вважатися україномовним. Шановні панове! І кого ми хочемо
цим обманути? Якщо у фільмі є хоча б якась частина російською мовою, то для
людини, яка цієї мови не знає, ця частина фільму буде незрозумілою.
В соціальних
мережах шириться рух за відмову від російської російськомовної відео і аудіо продукції. І це
треба також. Але справа в тому, що зараз у самій Україні продукується величезна
кількість саме російськомовного продукту, кількість якого напевно переважає кількість
україномовного.
Тому не треба
винаходити велосипед. Дуже позитивний вплив на відродження ірландської мови
справив ірландськомовний телевізійний канал TG4. В Канаді для франкомовних канадців є франкомовніканали, для англомовних - англомовні. І в Україні для україномовної аудиторії
повинні бути україномовні канали, а для російськомовної – російськомовні. Тим
більше, що у нас власники мають їх по декілька. Ось хай і визначаються – який з
каналів буде україномовний, а який російськомовний.
А поки ми будемо
дурити себе, приймати окозамилюючі антиукраїнські закони русифікація тихою
сапою буде тривати і далі. Хоча з нею, як мені виглядає зі сторони, всі майже змирилися і просто тихо дочікують того часу, коли українська мова залишиться в архівах музикальної спадщини ЮНЕСКО, де вже зараз є 15 500 українських
пісень. Українці будуть гордитися
цим фактом і при кожній зручній нагоді виголошувати: «Это наши предки создали эти прекрасные песни»!!!
