Пробігаючи
стрічку новин і постів у
фейсбуку
частенько натрапляю на звинувачення
влади у бездіяльності. Мовляв і війну
війною не назвали, і олігархи все далі
жирують, і реформи не проводяться, і
ніяких перепон “русскому міру” влада
не чинить, а він все наступає і наступає...
Якщо
ще перші звинувачення мене не особливо
дивують, бо у нас завжди було маса
аматорів-критиканів, то ось репліки
щодо “русского міра” починають
мало-помало дратувати. І я скажу чому.
За існуючими даними в Україні понад 80
відсотків населення покладаються у
всьому на владу і вважають, що все повинна
ця влада роботи, починаючи з того, що
наводити порядок у їх під’їздах і
прилеглих до будинків територій, аж до
гідної відповіді тому ж таки “русскому
міру”.
Так
ось. Насправді пора вже і самому якось
відповідати за стан справ. Не влада
гадить в під’їздах, кидає недопалки
і обгортки цукерок куди
попало, обмальовує стіни і паркани,
запльовує соняшниковим лушпинням і
жуйками тротуари. За цим всім стоїть
конкретний мешканець міста чи села,
який залюбки критикує всіх і вся, небачачи
себе винуватцем такого стану справ.
Те
ж саме стосується і наступу “русского
міра”. А що невже
кожен відчув, що культурний мур міцніший
за танки і гармати?
Може
Україна геть кругом вже заговорила
українською мовою? Кожен критикан і
некритикан влади нею послуговується і
вдома, і на роботі, і в громадських
місцях. Може допоміг російськомовному
сусіду перейти
на українську? Та що там
далеко ходити: може
перестав перепощувати російськомовні
матеріали, а може навіть почав перекладати
важливі матеріали українською мовою,
щоб люди більше читали саме українською?
А чи ви, друзі мої коли-небудь
задумувалися над таким:
чого це у Радянському Союзі писемність
майже всіх народів була переведена на
кирилицю? Правильно! Щоб легше відбувалася
русифікація. І тому, ряд країн, як
тільки-но вирвалися з імперії, відразу
ж повернулися до своїх некириличних
алфавітних ситем (Молдова, Туркменістан,
Азербайджан). А українці будуть чекати
і нарікати на владу: коли ж вона таки
запровадить? Чи може вже
хтось сам встановив бар’єр “русскому
міру” і почав
користуватися
латинкою офіційною, неофіційною чи
навіть своєю власною? Ворог-окупант
геть зовсім збитий з пантелику — мало
того, що українську не вгризе, а тут ще
і латинкою написане — повний крах!
Наближаються
важливі для кожного християнина свята:
Миколая, Різдво... Українці і тут насолили
“русскому міру”. Дивись вони разом
з Західним світом ці свята
святкують. Відірвалися від Московських
попів і їхнього календаря. Які молодці!
Чи може я щось переплутав?
На
превеликий жаль, всі ті три пункти
культурного кордону з
окупантом, що згадані
мною вище ідуть
повністю в течії “русского міра”.
Українці будуть ремствувати, хаяти той
негідний “русский мір”, а самі так і
далі будуть пливти з його плином навіть
не намагаючись хоч якось вирватися з
його міцних обійм. І тут, до речі, як і в
питанні загаджених під’їздів і занедбаних
прибудинкових територій все насправді
залежить від самих людей, від кожної
людини зокрема...
Так
що, як це і не парадоксально, але на ділі
українська відповідь “русскому міру”
— ТАК...
Немає коментарів:
Дописати коментар