середа, 14 лютого 2018 р.

Шосте покоління емігрантів і перше – трагічна різниця…


У нас на вулицях Торонто часто знімають фільми. Цього тижня коло мого будинку перекрито декілька доріг саме з цієї причини. Місце, як завжди, обгороджене і коло відповідних знаків обмеження стоять охоронці.

Я з середульшою донькою саме забрав наймолодшу доню з дитячого садочка і йдемо по вулиці розмовляючи українською мовою у напрямку обгородженої ділянки.

Я дуже люблю дивитися фільми, які знімалися в Торонто, бо мені цікаво впізнавати, де це відбувається, але для того треба знати щонайменше назву фільма.

Отже, ми підійшли до двох охоронців і я їх запитав, звісно, англійською про фільм. І тут один з них українською мені і відповідає: «Ви українці?»

Ми власне не дуже були здивовані, тому що в Торонто, як і у цілій Канаді досить часто можна зустріти канадця, який розмовляє доволі добре українською мовою.

Вражаюче було інше, що цей молодий чоловік вже шосте покоління іммігрантів з України!!! Його предки приїхали до Галіфаксу ще у 1895 році, а потім переїхали у Манітобу, а пізніше вже його ж батьки переїхали у Торонто.

Він нам розповів про свою сім’ю, про своїх українських предків і про сім’ю брата першого іммігранта, який приїхав декілька років пізніше на Н’ю Фаундленд і застряг на довгих 20 років там. І лише після того зміг возз’єднатися із сім’єю брата!

Наш співрозмовник добре знає ситуацію в Україні, знає про російсько-українську війну і про те, хто насправді її розпочав, володіє французькою мовою і знає декілька польських фраз. Його українська мова таки бажає кращого, тому що мої діти так само народжені в Канаді, як і він, значно краще розмовляють українською. Але це все тому, що вони всього лиш друге покоління емігрантів, а він – шосте! Та все ж таки він не боїться говорити, а говорить українською і краще багатьох теперішніх іммігрантів.

І як контраст, згадаю вчорашню абсолютно протилежну ситуацію: в групі Українці Торонто (Фейсбук) одна львів’янка написала пост російською, на що хтось із групи їй тактовно натякнув чи вона часом не встидається писати українською? На що та відповіла: «Какие-то претензии?»… На її власній сторінці жодного слова українською…

Ось так і живемо.

Шосте покоління емігрантів і перше.

Трагічна різниця…

2 коментарі: