Канадська двомовність: українські паралелі

Франкомовні канадці мають минуле багато в чому схоже на історію україномовних українців. Давайте глянемо на карту Північної Америки 1750 року. Територія французьких колоній простягалася від Канади через середину теперішніх Сполучених Штатів — тодішню Луізіану до Мексиканської затоки

 (http://www.virginiaplaces.org/.../graphics/newfrance1750.png). 

В ті часи сказати Канада чи канадець означало мати на увазі франкомовну територію чи людину (я зараз проблему північноамериканських індійців навмисно не обговорюю).

Після захоплення Канади Великою Британією, поступово територія наповнювалася англомовними жителями, а після проголошення незалежності Сполучених Штатів Америки і громадянської війни на північ масово переселялися лоялісти — мешканці США, які залишалися вірними Британській короні. Крім того проводилася політика мовної асиміляції франкоканадців. Наприклад, франкомовних акадійців промусово виселили з Нової Шотландії і на їх місце заселилися новоприбулі з Великої Британії (так само, як поступив сталінський режим з кримськими татарами)та акадійці вже ніколи не змогли повернутися на свою батьківщину, а змушені були поселитися у сусідній провінції Нью Брансвік. Англоканадці витіснили франкоканадців в єдину франкомовну провінцію Квебек. Що ж ми маємо тепер: лише провінція Квебек залишилася офіційно франкомовною і провінція Нью Брансвік — двомовною. Статистика показує стійку тенденцію до зменшення франкомовних жителів і у Канаді, і у Квебеку. Всі спроби проголосувати за незалежність Квебеку від Канади жодного разу не мали успіху.

А тепер до українських справ. Територія України також була майже повністю заселена україномовними людьми. Але після голодомору, після двох світових воєн та за радянського часу маємо потужний потік російськомовних, які значною мірою змінили мовний вигляд України. Україномовні в більшості зараз живуть на Заході України, а російськомовні — на Сході і Півдні.

Тепер про двомовність: двомовні в Канаді це у більшості франкомовні у Квебеку (так само як і в Україні, двомовні це насамперед україномовні). У всіх інших провінціях майже ніхто французької не знає (виключення — державні службовці) і дуже мало хто зв’яже два слова, хоча у школах всі французьку мову вивчають . Тому мені дуже вухо ріже несправедливе дорікання, яке часом чую від новоприбулих українців на адресу квебекців, що вони, мовляв, сепаратисти на кшталт наших ЛНР/ДНР.

В Україні ж ми бачимо у чомусь схожу ситуацію, коли, наприклад, в магазинах продавці, які в школах все таки українську мову вивчали, не здатні обслуговувати покупців українською. І зовсім іншою виглядає ситуація, коли в Україні державні службовці не володіють єдиною державною мовою. 

(http://zik.ua/news/2016/12/15/koly_posol_govoryt_ukrainskoyu_a_ty__ni_v_merezhi_posmiyalysya_nad_avakovym_1009279)

А це вже не вкладається ні в які рамки...