Розробляючи українську латинку

Ще десь у 2001 чи 2002 році я пробував розробити варіант латинки, щоб можна було переписуватися на мобільних телефонах, так як одні мали кирилізацію, а інші її не мали і не могли отримати повідомлення. Тоді та латинізація виглядала таким чином

   А – A             К – K             Ш – Sh

   Б – B             Л – L             Щ – W

   В – V             М – M            Ь – ’

   Г – H             Н – N            Ю – Ju

   Ґ – G             О – O            Я – Ja

   Д – D             П – P

   Е – E             Р – R

   Є – Je           С – S

   Ж – Zh          Т – T

   З – Z             У – U

   И – Y            Ф – F

   І – I               Х – X

   Ї – Ji             Ц – C

   Й – J            Ч – Q

Потім з розвитком мобільних телефонів відійшов від ідеї розробки латинки, хоча періодично вживаю латинку при переписці з деякими друзями і рідними. Зокрема мій син вже майже 20 років пише СМСки виключно латинкою.
Повернувся я до ідеї латинізації української мови на початку 2014 року, коли усвідомив необхідність виходу з під впливу "русскаво міра". Тому хоть і запізніло але публікую свої роздуми про латинізацію української абетки.

На мій погляд існує два принципово відмінних способи латинізації української абетки.

Перший спосіб — створити дійсно фонетичну абетку, в якій одному звукові української мови відповідала б одна буква латинської графіки. У цьому випадку не уникнути діакритичних знаків чи навіть введення нових букв, відсутніх у латинській абетці.

Другий спосіб — латинізувати українську абетку використовуючи виключно 26 літер латинської абетки, уникаючи діакритичних знаків.

Всі інші варіанти є гібридними стосовно пропонованих варіантів.

Написання йотованих букв може виглядати наступним чином:

1) при фонетичному запису        2) при нефонетичному запису

   Є - Je                                             Є – Ë

   Ї - Ji                                                Ї – Ï

   Ю - Ju                                            Ю – Ü

   Я - Ja                                             Я – Ä 

При першому (фонетичному) способі запису апостроф буде відсутній.

Пом'якшення букв в другому способі позначається апострофом після букви.

Існує і третій спосіб латинізації, який начебто сам проситься для впровадження - механічна заміни кириличних букв латинськими.
   А – A                                К – K                                 Ш – Š (або Sh, Sz)

   Б – B                                Л – L                                 Щ – Ş (або Shch, Szcz, Sch)

   В – V (або W)                  М – M                                Ь – ’ 

   Г – H                                Н – N                                 Ю – Ü (або Ju, Yu)

   Ґ – G                                О – O                                 Я – Ä (або Ja, Ya)

   Д – D                                П – P

   Е – E                                Р – R

   Є – Ë (або Je, Ye)           С – S

   Ж – Ž (або Zh)                Т – T

   З – Z                                У – U

   И – Y                               Ф – F

   І – I                                  Х – X (або Ch, Kh)

   Ї – Ï (або Yi, Ji)                Ц – C (або Ts)

   Й – J (або Y)                   Ч – Č (або Ch, Cz)

Сам я виступаю за фонетичну латинку, тому що побачив труднощі при навчанні читанню моїх дітей, які викликані саме нефонетичністю існуючої української абетки. Тому хотілося б уникнути цього в українській латинці...