Українськомовні школи українізують дітей. Міф чи реальність?

За даними соціологів батьки з дітьми в день спілкуються від 10 до 30 хвилин, а значить суттєвого впливу на мову дитини це спілкування чинити не може...

Мені завжди здавалося, що до якої школи дитина ходить, тією мовою вона і говорить. Тому що саме у школі дитина проводить третину часу доби. Ну третину часу вона ще спить. А інша третина – це вільний час: телевізор, гуртки, ігри на майданчику, etc.

Приїхавши в Канаду у англомовну провінцію Онтаріо я вирішив віддати дітей до французької школи, щоб вони потім не кивали на «челюсть», яка не може вимовляти французьких слів, як це частенько трапляється з нашими моноізичними співвітчизниками.

Ми вдома розмовляємо українською. І... що дивно ... мої діти ще й разу не закинули жодного слова і жодного речення французькою. Тим більше ніколи не розмовляють нею між собою. Цікаво? Правда?

Але вони закидають - ... англійські фрази і слова. І навіть часом говорять між собою англійською, якщо не знають, як висловити бажане українською.

І тепер нарешті я починаю розуміти, чому навіть ходячи в українську школу українські діти не говорять українською. Бо майже всі діти в класі і вчителі поза уроками, де власне і відбувається комунікація - говорять російською...

Насправді для того, щоб дитина розмовляла українською треба, щоб було українськомовне середовище. І лише у цьому середовищі дитина зможе сформувати навик українськомовної комунікації. Їй має бути десь потрібно використати знання української мови і саме в процесі застосування виробиться цей навик розмови. Не даремно ж в Канаді при навчанні емігрантів поряд з навиками читання, писання, сприймання на слух вирізняють ще і навик говоріння або комунікації. І для цього створені спеціальні курси для розвитку комунікативних здібностей.

Тому, якщо немає українськомовного середовища в суспільстві, то такий курс українськомовної комунікації треба вводити в школах. Інакше такий навик сам по собі ніяк не розвинеться...

На запитання в заголовку я відповідаю: Міф...