“Українці мої, українці... Боже! Боже! Боже! Які ми демократи! Які ми гуманісти! Які ми людолюби! Та хіба якийсь інший народ зміг би, тікаючи з палаючої тюрми, винести на своїй покатованій спині тих, хто його у цю тюрму заганяв, тих, хто його у цій тюрмі неволив, тих, хто його у цій тюрмі катував? Лише ми, українці, здатні на таку суперфілантропію...”
Пригадую, як читав історію
Канади і натрапив на такий момент:
виявляється під час Першої Світової
війни українці сиділи в 24 таборах для
інтернованих. Я був здивований! Як так?
Але насправді, що тут видумувати. Йшла
війна, а країна з якої ті українці
приїхали була Австро-Угорщина і вона
воювала проти Великобританії, а значить
проти Канади. І відповідно потенційні
вороги (і українці, і інші нації, наприклад,
поляки) потрапили до таборів і сиділи
там з 1917 по 1920 рр. Демократично? Про яку
демократію ви говорите — війна ж!
Добре. А ну, давайте глянемо на ситуацію в Канаді вже під час Другої світової війни. Передбачаю, ви вже здогадалися. Так. Дійсно. Тепер в таборах для інтернованих сиділи люди японського, італійського, німецького і навіть французького походження. Знову не демократично? Війна ж бо!
Вже третій рік триває війна в Україні з Російською Федерацією; це ні для кого не секрет. В Україні росіян перевели в табори для інтернованих... Ой що це я! Та ні. Це патріотів, кажуть по тюрмах так, багато, що попередній президент вже і не виглядає таким зловісним. Воїнам-інтернаціоналістам громадінство не поспішають надавати. Мало того, багато яких взагалі збираються депортувати у ворожу країну, а може вже й депортували...
Може трошечки хоч язика їм прикрутили, та де ж там! Проект «Закону про державну мову» говорить: "Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин". І ця меншина, з країною якої йде війна і яка видавлює українську мову з України буде взагалі у маслі кататися у нас в країні!!! Більше того закон про освіту пішов ще далі, бо згідно нього ми за державні кошти будемо вести навчання національних меншин їхньою ж мовою. А як показали тести з української мови, наприклад, на Закарпатті, випускники угорських шкіл майже зовсім не володіють державною мовою. Та що там вже на Закарпатті, візьмемо для прикладу Київ. Рівень володіння українською мовою такий, що випускники шкіл працюючи продавцями не можуть два слова сказати українською мовою!
А Міністерство Освіти пішло навіть далі: «За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови». Ми пам’ятаємо, як Сталін готував кадри для фашистської Німеччини, але коли розпочалася війна, він їх готувати перестав. Ми ж супер філантропи! Будемо готувати! Де ж вони будуть працювати, коли у нас в державі державна мова українська? У ДНР? У ЛНР? Може у Придністров’ї? А може у самій Росії? А чи не попахує це державною зрадою?
“Будь-який інший народ показав би таким шубравцям на двері. Виставив би їх далеко-далеко.
Але ми не такі. Ми, якщо треба... покинемо й сіни.
Переберемося у сарайчик. Чи під повітку. Усе ж таки на своєму подвір'ї...
Бо ми — демократи. Ми — гуманісти. Ми – суперфілантропи”.
Немає коментарів:
Дописати коментар